У видавничому домі «Простір» побачило світ перевидання (четверте) першого повного українського перекладу Біблії, здійсненого Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм та Іваном Нечуй-Левицьким, яке було визнане свого часу найліпшим серед слов’янських перекладів.
Четверте перевидання Святого Письма підготовлено з благословення Глави і Отця Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава і зберігає оригінальний текст видання 1903 року у Відні, схваленого Британським і Заграничним Біблійним товариством, за винятком усунення помічених технічних помилок набору та варіятивности написання деяких слів, що ускладнювало розуміння. Зберігши до літератури відповідність змісту сторінок оригіналу й нашого видання, видавці вжили сучасний шрифт, звичніший й зручніший для ока читача. Ініціаторами цього видатного проєкту стали Володимир Козирський та Василь Шендеровський.
«Ми певні, що Біблія в перекладі Куліша, Пулюя та Нечуя-Левицького, яка понад сторіччя підтримує український народ на його тяжких історичних шляхах, і надалі слугуватиме потужним джерелом духовного росту й сприятиме народженню багатьох щирих душ», — зазначити ініціатори проєкту.
З часу першого перевидання цього перекладу Святого Письма в Україні спливло вже два десятиріччя. Проте проблема доступності Слова Божого в його правдивій рідномовній реалізації залишається доволі гострою. І це поза тим, що у 2003 році Українське Біблійне Товариство здійснило ювілейне видання Біблії у перекладі П. Куліша, І. Пулюя та І. Нечуя-Левицького, а також достатньо поширеними є переклади Біблії українською Івана Огієнка та Івана Хоменка.
Саме бажання зробити його доступним спонукало видавців здійснити наступне (четверте) перевидання Святого Письма. Рівно ж, за словами видавничого дому, це є даниною пам’яті українського народу на вшанування 200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша і 175-річчя від дня народження Івана Пулюя.
Також автори проєкту підкреслили: «Для загалу читачів книга ця стане не лише одкровенням Письма Святого, але й відкриттям глибинних багатств щирої української мови».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
