Сьогодні минає пять років з дня упокоєння в Бозі Владика Софрон Мудрий (1923-2014).

Біографія Владики Софрона

Народився 27 листопада 1923 року в м. Золочеві. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві, а пізніше в Авсбургу (Німеччина) закінчив курс електроінженерії. Після війни покинув Німеччину і переїхав у місцину Давсон (Пеннсильванія, США), де в 1949 році вступив до монастиря отців василіан.

У 1951-1955 роках студіював схоластику та філософію, відтак, 14 січня 1955 року, склав вічні обіти, взявши собі ім’я Софрон. Далі поїхав до Рима, де чотири роки вивчав богослов’я в Григоріанському університеті, здобувши в 1958 році ступінь магістра. Тут, у Римі, 25 грудня 1958 року прийняв святе таїнство Священства з рук архиєпископа Івана (Бучка). У Лятеранському університеті студіював римське і канонічне право, а в 1963 році захистив докторську дисертацію. У 1966 – 1969 роках у цьому ж університеті здобув ступінь магістра канонічного права Східних Церков. Пізніше став професором Папського інституту східних наук.

Від 1960 до 1974 року виконував обов’язки віце-ректора, а впродовж 1974-1994 років був ректором Української папської колегії св. Йосафата в Римі. Від 1965 до 1994 року був постійним співпрацівником Ватиканського радіо. У жовтні 1994 року виїхав в Україну (до Івано-Франківська), де був призначений ректором Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту.

6 листопада 1995 року був призначений генеральним вікарієм Івано-Франківської єпархії, а 12 травня 1996 року відбулася його єпископська хіротонія в катедральному соборі Святого Воскресіння м. Івано-Франківська.

За час правління Івано-Франківською єпархією владика працював над її розвитком. Розбудував Івано-Франківський теологічно-катехитичний духовний інститут (тепер Теологічна академія) і вивів його в число найкращих духовних навчальних закладів, домігся повернення будинку під консисторію, розбудував єпископську резиденцію. Усього за час свого єпископства рукоположив понад 130 священиків. Владика Софрон написав багато праць, випустив українською мовою понад 150 релігійних фонокасет, грамплатівок, відеофільмів.

Останнім доробком життя був документально-біографічний фільм.