Тропар, глас 4: Небесних воїнств архистратиги,* молимо вас завжди ми, недостойні,* щоб ви вашими молитвами огородили нас,* покровом крил духовної вашої слави,* охороняючи нас, що усильно припадаємо і кличемо,* від бід ізбавте нас,* як чиноначальники вишніх сил.
Кондак, глас 2: Архистратиги Божі, служителі божественної слави,* ангелів начальники і людей наставники,* корисного нам просіть і великої милості,* як безплотних архистратиги.
Нині Христова Церква святкує торжество святого архистратига Михаїла і всіх Божих ангелів. Ангели – це чисті духи, яких сотворив Господь Бог на те, щоб Йому покланялися і Йому служили. Серед сотворінь ангели займають перше місце, вони набагато досконаліші від людей і сильні Божою ласкою (див. Пс. 8, 6; 103(102), 20-21; 2 Пт. 2, 11). Вони є святі (див. Мт. 25, 31), уже тепер вони є образом тої досконалости, якої ми лиш намагаємося осягнути і до якої впритул наблизилися Божі святі (див. Лк. 20, 36; Мт. 22, 30). Ангели близько до Бога, вони Його оточують і предстоять перед Його престолом (див. 1 Цар. 22, 19; Іс. 6, 2-3; Дан. 7, 10; Мт. 18, 10; Лк. 1, 19).
Ангели не є відділені від нас нездоланною межею. Вони, як і святі в небі, як душі в чистилищі і як вірні на землі, також є членами того великого тіла, головою якого є Христос, “бо в Ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене” (Кол. 1, 16). Тому-то апостол Павло голосить усім християнам: “…ви приступили до Гори Сіону й міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, до безлічі ангелів” (Євр. 12, 22).
Божі ангели як мудріші, сильніші і досконаліші істоти охороняють і оберігають нас. Тому-то натхненний цар Давид співає: “Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться і їх визволяє” (Пс. 34(33), 8). Господь велів ангелам своїм оберігати людину на всіх дорогах її. “Бо ангелам своїм Він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь” (Пс. 91(90), 11-12). Ангел Божий виводить Лота праведного з Содоми (див. Бут. 19); ангел Господній захищає пророка Даниїла від левів (див. Дан. 14, 31-43)”. Ангел Божий є помічником, хоронителем і провідником у дорозі молодого Товія (див. Тов. 4-12); ангел укріпляє хлібом пророка Іллю (1 Цар. 19, 5-8); ангел виводить апостола Петра з темниці (див. Ді. 12, 7-10).
Ангел, за волею Господа, карає злих (див. 2 Цар. 19, 35), ангел є благовісником найбільших тайн і посланцем Божим, ангели моляться до Бога за нас, вони допомагають наверненню невірних до святої віри (див. Ді. 8, 26-40; 10, 1-6) і невимовною радістю тішаться наверненням кожного грішника. А Спаситель сам свідчить: “Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається” (Лк. 15, 10). За посередництвом ангелів Бог дав був Мойсеєві Старий Завіт (див. Ді. 7, 53; Гал. З, 19; Євр. 2, 2); ангели благовістили людям прихід Ісуса Христа, законодателя Нового Завіту (Мт. 1, 20; Лк. 1, 26-38; 2, 9-15).
То ж не дивно, що Святе Письмо називає ангелів: “…служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння” (Євр. 1, 14), бо вони справді служать нашому спасінню охоче й з любов’ю, як сини Божі (див. Йов 1, 6; 2, 1; 38, 7), а не як раби; вони палають спрагою воздати славу Господеві і цілий світ навернути на дорогу святого, боговгодного життя. Ангели підносять наші молитви на небо і представляють їх перед Богом. “Отож, коли ти з Сарою молився, я заносив ваші молитви перед славу Господню. І як ти ховав мертвих, я чинив так само” (Тов. 12, 12), – говорить Рафаїл; “Я – Рафаїл, один із сімох ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) й мають доступ до Господньої слави” (Тов. 12, 15). А святий Йоан Євангелист у видінні бачив, як “ангел інший прийшов і став при жертовнику, маючи золоту кадильницю, і дано йому тиміяму множини, щоб поклав з молитвами всіх святих на жертовник золотий, що перед престолом. І піднісся дим тиміяму з молитвами святих, від руки ангела, перед Богом” (Од. 8, 3-4).
Число ангелів безмірне. Там, перед престолом Господа, споконвіку “тисячі тисяч Йому служили, і силенна безліч перед Ним стояла” (Дан. 7, 10). Святе Письмо часто згадує про воїнство небесне (див. Лк. 2, 13; 1 Цар. 22, 19; 2 Хронік. 18, 18) “Число ангелів є більше, як число звізд на небі, зерен піску в морі і листя на деревах”, – каже святий Діонісій Ареопагіт. Усі ангели діляться на дев’ять чинів, чини діляться на три розряди по три чини в кожному, а саме на розряд вищий, середній і нижчий. До вищого розряду належать серафими, херувими і престоли. Слово “серафими” з гебрейської означає “палаючі, вогненні”, бо горять вони найбільшою любов’ю до Бога; про них то цар псалмопівець каже: “Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне – слугами своїми” (Пс. 104(103), 4). “Херувими” – означає “многоокі”, бо вони стоять близько престолу Божого і набагато більше від інших пізнають Божі тайни. “Престоли” називаються так, бо на них сидить Бог як на престолі і вирікає суди свої. До середнього розряду належать: господьства, які наставляють, рядять нижчими чинами ангелів; сили, які мають особливу силу сповняти Божі накази, давати вибраним Божим силу творити чуда, вони ж дають страждальцям силу до стійкости і розраду; власті, яким дана велика влада над дияволами. А до нижнього розряду належать: начала, які є правителями і хоронителями земних держав; архангели – посланці Божі й благовісники; і, врешті-решт, ангели, які найближчі до нас, людей, бо саме вони заохочують нас до доброго, втішають, остерігають і моляться за нас.
Кожна людина має свого ангела хоронителя. “Великою є Божа любов до нас і невимірна його турботливість. Він послав ангелів опікуватися нами і зробив це для возвеличення тої любови, яку має до нас” (св. Августин). “Така велика є гідність кожної людської душі, що з Хвилини народження кожен має ангела, призначеного до його охорони” (св. Єронім). “Немовби твій комірник, ангел мешкає у твоїй душі” (св. Вернард). “Святі ангели хоронителі охороняють нас, як пастир своє стадо” (св. Василій). Та пам’ятаймо і те, що навіть “коли людина не йде за голосом свого ангела хоронителя, то той не припиняє його остерігати” (св. Августин). Тому ми повинні зважати на високу гідність свого ангела хоронителя, на його любов до нас і “щиро, гаряче любити ангелів, як наших майбутніх співжителів небесних, як наших оборонців, призначених нам Отцем небесним. Чого нам боятися, якщо маємо таких оборонців? Вони, що охороняють всі дороги наші, не можуть бути ошукані і введені в блуд, і самі також нікого в блуд не введуть, бо вони вірні, второпні. і могутні. Тож коли бачиш, що на тебе нападає тяжка спокуса, що журба велика притискає твою душу, тоді приклич свого оборонця, свого учителя, свого помічника – ангела хоронителя” (св. Августин). У кожну годину свого життя повторяймо такі слова: “Я маю ангела Божого, хоронителя мого тіла, і той збереже мене неушкодженим” (св. Амвросій).
Коли архангел Рафаїл привів молодого Товію з тривалої подорожі додому, тоді старий його батько Товит “сказав йому: «Моя дитино! Гляди, щоб ти дав платню чоловікові, що ходив з тобою в дорогу, та щоб додав йому щось поверх неї»” (Тов. 12, 1). А яку нагороду ми можемо дати нашому ангелу хоронителю? Любов за любов; ідімо за його голосом і стережімося гріха, бо “гріх проганяє ангела хоронителя так, як дим проганяє бджіл” (св. Василій). Віддаймо йому честь, молімо його, щоб заступався за нами, і напевно чистими з його допомогою пройдемо через усе життя, і там, перед Божим судом, він не стане нас звинувачувати, а ревно заступатиметься за нас.
Над усіма ангелами цілого неба, неначе вождь, поставлений святий архангел Михаїл. Господь Бог сотворив ангелів своєю всемогутністю і наділив їх великою досконалістю. Але, як це пізніше зробив із людиною, Він і ангелів піддав випробуванням. І багато з них згрішили гордістю, забажавши могутністю своєю дорівнятися до самого Бога. На чолі збунтованих став ангел, що звався Люцифер. Але тоді усе воїнство небесне, всі ангели, що залишилися вірні Богові, з архангелом Михаїлом на чолі (“Михаїл” – означає “хто як Бог”), кинулися на бунтівників і скинули їх в прірву пекельну, бо “Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні” (2 Пт. 2, 4), і так вони, створені для найбільшого достоїнства, стали дияволами. Святий Михаїл був опікуном вибраного Богом жидівського народу. Це він сховав тіло святого Мойсея Боговидця і він при кінці світу стане ще раз до переможного бою з дияволом.
Почитання святого архистратига Михаїла у Христовій Церкві сягає найдавніших часів, ще апостольських, доказом чого є спомин про чудо в Хонах, пам’ять якого відзначаємо 19 (6) вересня. Прославилася чудами церква святого Михаїла, яку побудував Костянтин Великий. У Римі в 590 р., за папи Григорія Великого, під час лютої пошести, коли у всіх церквах люди вимолювали Божої милости, над замком Адріяна з’явився святий Михаїл і вклав свій меч у піхви. В ту ж хвилю пошесть припинилася, а замок той названо “Замком ангела”.
Нинішнє свято називаємо Собор святого архистратига Михаїла та інших безплотних сил, щоб віддати шану всім ангелам і звеличити ту годину, коли вони стали до битви проти сатани.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013, Джерело
