«Таємно родився ти в вертепі, але небо, Спасе,
звістило тебе всім появою зорі ясла, немов устами.
І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі,
тому з ними помилуй нас»
(тропар Вечірні Різдва Христового)
Преосвященним Владикам, всесвітлішим та всечесним отцям,
преподобним монахам та монахиням, возлюбленим братам і сестрам у Христі Івано-Франківської Митрополії УГКЦ
Христос Рождається! Славіте Його!
Дорогі у Христі!
Прийшло одне з найбільш радісних і улюблених свят літургійного року – Різдво Христове. Як і тоді, понад 2 тисячі років тому, так і тепер очікування цієї події було непростим і тривалим. З давніх-давен народження Спасителя передвіщали пророки, які вселяли в серця людей надію на те, що невдовзі прийде Божий Помазаник і перемінить цей зранений гріхом та стражданнями світ. І справді сталося так, як звіщали пророки – народився Месія, Який подарував нам довгоочікувану свободу дітей Божих і показав приклад такої любові, яка є сильніша за саму смерть.
Дорогі брати і сестри, цьогорічне очікування Христового Різдва є особливим. Уперше за довгий час більшість християн України відзначають цей радісний празник за оновленим календарем та в єдності з мільйонами наших братів та сестер по цілому світі. Це справді надміру радісно. Але водночас це очікування Різдва нашого Спасителя залишається позначеним тривожними переживаннями. Біль, сум утрат, страждання, тривогу вже другий рік переживає наша багатостраждальна Батьківщина через повномасштабне вторгнення зі сторони російської федерації. Україна страждає і плаче як старозавітня матір Рахиль. Але Господь промовляє: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій» (Єр. 31, 16). І народжується нам Спаситель, Господь Ісус, Божий Син, Цар Всесвіту. Але народжується не так, як люди цього чекали: не як всемогутній, непереможний цар, а як непомітний бідняк. Народився у стаєнці «і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк. 2, 7). У цьому й полягає велич Божого Сина: Він приходить до всіх і не оминає нікого, приходить не для того, щоб Йому служили, а приносить Себе у посвяту за кожне Своє сотворіння, Господь прихиляє небо, щоб воно послужило землі. Новонароджений Ісус повертає втрачену надію на Боже милосердя та справедливість. Боже народження не позбулося свого сенсу з плином років. Христос є з нами кожної миті нашого життя. Але тільки від нас залежить, чи знайдеться посеред наших турбот, клопотів, жахіть сьогодення, а також і посеред наших радощів місце для Ісуса, чи Він залишиться за дверима нашої душі.
Другий рік поспіль у цій кровавій війні ми бачимо віддзеркалення Божої любові в конкретних ділах милосердя героїв, які самовіддано захищають український дім. Наші захисники та захисниці жертвують своїм життям, щоб врятувати життя інших; наші медики дають надію пораненим та їхнім родинам; наші волонтери та жертводавці великодушно віддають самих себе для забезпечення усім необхідним воїнів та наших вимушено переселених братів та сестер; наші капелани стоять на сторожі героїчних душ наших захисників і захисниць. І в кожну мить цієї нашої спільної боротьби, над українським народом чуває Господь і словами пророка Ісаї промовляє: «Не бійся! Я з тобою! Не тривожся, бо я – Бог твій! Я додам тобі сили, Я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею Моєю» (Іс. 41,10).
Різдво Христове – це свято радості, злагоди і миру, це родинне свято. Увійшовши у Вифлиємську Стаєнку, ми бачимо щасливу Родину. Там убого й холодно, але всі щасливі, бо відкриті на Божу присутність. Навіть якщо ми переживаємо біль утрати чи просто зажурені через буденні клопоти, Господь прагне пригорнути нас і дати справжній внутрішній спокій, примирення з самими собою, спроможність прийняти наші життєві реалії і наповнити їх рятівним змістом, чого не в змозі дати ніяке людське слово потіхи. Скажімо добре слово тому, хто біля нас, усміхнімося тому, хто невеселий, розділімо переживання одне одного, вислухаймо того, хто потребує цього, плачмо з тими, хто плаче, і радіймо з тими, хто радіє. Користаймо з нагоди празника Різдва Христового, щоб примиритися зі всіма, хто завинив перед нами і перед ким завинили ми.
У цей водночас і радісний, і тривожний Різдвяний час єднаємося в молитві з усіма героями, які зараз на передовій захищають нашу Батьківщину Україну від російського агресора. Будьмо підтримкою для родин наших полеглих захисників та захисниць, з тими, хто втратив найближчих серцю людей, полоненими, пораненими, волонтерами, медиками, рятувальниками. Молімося та підтримуймо наших капеланів, молодь, учителів, правоохоронців та владу. Знайте: ви не самотні і ми вдячні вам за вашу жертовну працю та служіння. Розділяємо радість Різдва нашого Господа з владиками нашої Івано-Франківської Митрополії, священниками, богопосвяченими особами, семінаристами, катехитами та всіма вірянами.
Просімо новонародженого Ісуса про дар Божого миру, який Він приносить у світ. Нехай діяльна віра у всемогутність Божу подолає всі труднощі і в Україні запанують спокій, злагода, взаємна любов, всепрощення та мир.
Христос Рождається! Славіте Його!
† Володимир Війтишин
Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ
Дано у престольному граді Івано-Франківську
при архікатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового 20 грудня 2023 року Божого,
в день передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа; Св. свщмч. Ігнатія Богоносця.
