Преосвященним Владикам, всесвітлішим та всечесним отцям, преподобним монахам та монахиням, возлюбленим братам і сестрам у Христі Івано-Франківської Митрополії!

«Що лиш скаже вам, – робіть» (Ів. 2, 5)

Слава Ісусу Христу! Дорогі в Христі!

Як і кожного року, також і цього в перших числах серпня ми здійснюємо паломництво до стіп Пресвятої Богородиці, прославленої в чудотворній Крилоській іконі.

Перша публічна поява Марії, про яку пише Святе Письмо, – на весіллі у Кані Галилейській. Запрошено багато гостей, серед яких Ісус Христос, Його Мати й апостоли. І тут закінчується вино. Пресвята Богородиця просить свого Сина, щоб якось допоміг. Ісус робить перше чудо. Слова Христа: «Що мені, жінко, – а й тобі? Таж не прийшла година моя!» (Ів. 2, 4) не бентежать Марію і вона говорить слугам: «Що лиш скаже вам, – робіть» (Ів. 2, 5). І цим уже вдруге за цей вечір висловлює довіру до свого Сина. Ми бачимо, що заступництво Пречистої Діви Марії винагороджується.

Ця подія схиляє нас до роздумів про Марію, як Заступницю у кожній нашій потребі. Сьогодні на цій святій землі Давнього Галича застановімося над історичними подіями, свідком яких є ця земля, і спробуймо віднайти в них знаки Материнської опіки Пресвятої Богородиці, Яка ніколи не покидає своїх дітей і дбає про їхнє добро.

У Святому Письмі ми знаходимо дуже мало інформації про Богородицю. Проте кожен християнин знає про Неї, звертається до Неї у своїх молитвах і огортає Її особливою любов’ю. Слово «мати» ми найбільше чуємо там, де є біль, страх, розпач, небезпека і терпіння. Але ми рідше чуємо це слово у радості, щасті. Чому так? – запитаємо себе. Бо слово «мати» ототожнюється з поняттям жертви. Мати – це людина, яка нічого для себе не бажає, а все, що робить, – то тільки для дітей.

Ця свята крилоська земля столиці наступної після Київської Русі держави – Галицько-Волинського королівства – не раз ставала свідком, коли увесь народ прибігав до Пресвятої Богородиці, день і ніч просячи захисту від монгольського нашестя, від частих набігів татар, від світових воєн та інших лихоліть. І Вона вислуховує й спішить на допомогу так само, як у Кані Галилейській. «Ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла, чи у горю, чи в недолі цього земного життя», – співають прочани, прибігаючи до стіп своєї Захисниці. У кожній країні Їй дають різні титули, називають Царицею свого краю, а ми дали Їй найкращу назву – ми називаємо своєю Матір’ю.

Особливо у цю тяжку хвилину для нашого українського народу ми потребуємо когось, хто готовий безкорисливо жертвувати все заради своїх дітей, на кого можна покладатись у кожній хвилині свого життя. Запевненням цього є те, що наш Спаситель Ісус Христос, помираючи на хресті, зробив Свою Матір Матір’ю всього людського роду: «Ось мати твоя» (Ів. 19, 27). Коли нам потрібно вкотре у цьому переконатись, погляньмо на Неї, як Вона стоїть під хрестом свого єдиного сина. Пречиста Діва Марія жертвує задля нас найдорожче, що у неї є: свого Сина!

Сьогодні Україна розп’ята, страждаюча, згорьована і заплакана. Але слова Спасителя: «Ось мати твоя» вселяють надію і біля стіп Його Матері ми забуваємо увесь біль і смуток. Маємо приклад блаженних новомучеників нашого краю – Івана Слезюка, Симеона Лукача, Григорія Хомишина, які у всьому довіряли Богородиці, не покидаючи з рук вервиці.

Сьогодні, як і понад тисячу років тому, як це зробив Ярослав Мудрий, віддаймо нашу українську землю і народ під покров Пресвятої Богородиці. Пам’ятаймо, що як колись Марія разом з Йосифом берегла Ісуса, втікаючи від Ірода, так само і тепер Мати Божа оберігає нас.

Просімо Пречисту Діву Марію, прославлену у Крилоській чудотворній іконі: «Найдорожча наша мати, покрий своїм покровом наших захисників, волонтерів, медиків, покрий своїм покровом наше небо, дай мудрості нашим провідникам і нехай у нашій рідній Україні знову усміхнуться з радості матері, які дочекались з війни своїх синів, дружини – чоловіків, діти – батьків».

Нехай на цьому тернистому шляху для нашої Батьківщини України нас супроводжує Пресвята Богородиця. Любіть Її і слухайте Її.

Благословення Господнє на Вас!

† Володимир Війтишин,

Митрополит Івано-Франківський УГКЦ

Дано у престольному граді Івано-Франківську при архікатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового 4 серпня 2022 року Божого, в день св. мироносиці й рівноап. Марії Магдалини; повернення мощів св. свщмч. Фоки.

Доручаємо отцям-душпастирям Івано-Франківської Митрополії зачитати даний лист вірним у неділю, 7 серпня 2022 р. Б. після кожної Божественної Літургії.