Різдвяний Піст розпочинається 28 листопада і закінчується в ніч перед Різдвом 6 січня. Триває сорок днів і тому називається в Церковному уставі Чотиридесятницею, так само, як і Великий піст. Він називається «Пилипівка» – тому що починається після дня пам’яті святого апостола Пилипа.
Різдвяний піст – зимовий піст, він є для всіх християн освяченням останньої частини року, таємничим оновленням духовного єднання з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового. Започаткування Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, сягає давніх часів християнства. Вже з четвертого століття св. Амвросій Медіодаланський, Філастрій, блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку Різдвяний піст тривав у одних християн сім днів, в інших – трохи більше. На соборі 1166 року, що відбувався при константинопольському патріархові Луці та візантійському імператорі Мануїлу, всім християнам було встановлено зберігати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.
Як добре постити?
Постуючи тілесно, водночас варто постити і духовно. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ. Без молитви і покаяння піст стає всього лише дієтою.
Щодо їжі, то варто стримуватись від вживання продуктів та страв із м’ясом у всі середи і п’ятниці Різдвяного посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв.
Винятком є Новий рік (31 грудня – 1 січня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ, дозволяється вживати усі види продуктів і страв та взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо).
Ось що каже Партикулярне право УГКЦ:
§ 6. Стосовно звільнення від обов’язку посту потрібно дотримуватися таких положень:
– немає посту в суботи, неділі та дні святкування Нового року (31.12– 01.01);
– від будь-якого обов’язку посту звільняються:
- діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років;
- важкохворі;
- вагітні;
- матері після пологів і ті, що годують груддю;
- ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин);
- ті, що важко працюють;
- ті, що харчуються зі столу інших;
- убогі, котрі живуть з милостині;
– в окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.
У всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.