На сороковий день після Різдва Немовля Ісуса батьки принесли до храму, де назустріч Святій Родині вийшов старець Симеон, який чекав на Господа упродовж тривалого часу. Симеон глянув на малюка й сповістив, що принесене до храму Немовля служитиме спасінню людей. Ця зустріч старця й Немовляти увійшла в історію християнства як Стрітення Господнє. Що ж має спільного стрітенська свічка чи, як її в народі називають, «громовиця» та саме свято Стрітення Господнього?
Ісус Христос говорив про себе так: «Я – Світло для світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8:12). Отож Ісус здавна для всіх християн уособлював те світло, яке освічувало духовну темноту та вказувало шлях до спасіння. А що ж було джерелом світла для людей протягом багатьох минулих століть? Звичайно, що свічка! Протягом сотень років нею освітлювали приміщення, аж допоки не було винайдено електроенергію. Сьогодні ми вже не освітлюємо свічками наші помешкання, а свічку запалюємо в особливих моментах нашого життя: під час Таїнства Хрещення, Шлюбу, біля гробу покійної людини, у церкві, молячись за здоров’я та інші прошення. То чому ж саме стрітенській свічці надають особливого значення та приписують їй надприродну силу? Адже в народі дотепер вірують: якщо молитися із запаленою стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи, і саме тому нею освячують помешкання, вона має силу відвертати або оберігати від стихійних лих, особливо від громовиці. За це її часто так і називають – «громовиця», або «громнича». Стрітенською свічкою обкурювали хворих і немічних, поpоділь під час важких пoлогів, дітей від перeляку, корову з телятком від пoганого ока. Брали її з собою «на щастя» на першу оранку й зажинки.
Сьогодні священники все більше наголошують на тому, щоб не надавати стрітенській свічці надприродних властивостей, а ще гірше – не перетворювати освячену річ в такий собі амулет з магічними здібностями.
То як нею «правильно користуватися» і чим тоді вона відрізняється від звичайної свічки, придбаної у церкві? Про це ми спілкуємось з о. Іваном Жуком, сотрудником Архикатедрального Собору Воскресіння Христового м. Івано-Франківська.
– Отче, чи стрітенська свічка обов’язково має бути виготовлена з бджолиного воску?
– Ні, це не обов’язкова вимога. Кожен може придбати собі свічку відповідно до своїх матеріальних можливостей та вподобань. Але, згідно з українською традицією, вірні намагалися жертвувати Богові те, що є найкраще. Наша українська земля багата на продукти бджільництва, а бджіл у нашому народі вже здавна називали божою комахою, кажучи про неї, що це «свята божа трудівниця», символ мудрості, працелюбності та ощадливості. Тому саме бджолиний віск здавна цінувався і за традицією саме з нього й робили стрітенську свічку. Людина повинна прагнути нести світло в собі і з тим світлом прийти назустріч Господеві, як ті мудрі діви. Вони завжди були готові з тими наповненими лампадами оливи, щоб світло не загасло, світло віри, надії, любові.
– Часто під час освячення стрітенської свічки можна помітити людей, які одночасно тримають у руках ледь не 10 свічок. Навіщо так багато? Хіба не достатньо однієї свічки?
– Це є похвально, що хтось освячує так багато свічок. стрітенська свічка не повинна стояти для оздоби приміщеня, на шафі чи у серванті. При світлі стрітенської свічки потрібно кожного дня приносити Господеві молитву. Давайте поміркуємо: напевне, молячись щодня, вам і не вистачить однієї свічки. Тому люди освячують їх багато, щоб вистачило на весь рік.
– Отож, неправильно зберігати свічку за образами, як реліквію?
– Так робити не слід. Я ще раз наголошую, що ми освячуємо стрітенську свічку для щоденного використання під час щоденної молитви. Багато родин мають чудову традицію: запалюють цю свічку за обіднім столом, коли вся сім’я зібралась разом. Але знову ж таки наголошую, що перед обідом варто й помолитися!
– То чи має все ж таки стрітенська свічка особливі властивості, чи захищає від грому, адже її називають ще «громовицею»?
– Коли освячується стрітенська свічка, священник читає певну молитву, свого роду «малий екзорцизм». Свічка стає видимим знаком невидимої Божої ласки. І в особливо важких обставинах життя: при хворобі, важких пологах, коли рідні пускаються в далеку дорогу, потрібно приклонити коліна в молитві і запалати саме стрітенську свічку для підсилення вашої молитви. Щодо вашого питання, чи захищає вона від грому… Є така українська приказка: «Пізно христитися, коли гримить». Як я вже казав, світло віри, надії та любові до нашого Господа має горіти у наших серцях, як ця стрітенська свічка. І це світло має горіти кожного дня, а не тільки тоді, коли блискає та гримить. Бо тоді й свічка не поможе!
– Чим же тоді відрізняється стрітенська свічка від звичайної, яку кладемо до великоднього кошика чи освячуємо в інші неділі церковного року?
– Я зачитаю вам слова, які використовуються в молитві під час освячення свічок. У них ви знайдете відповідь на ваше запитання: «Владико святий, Отче всемогутній, Предвічний Боже. Тобі, що з небуття все створив і повелів праці Бджіл служити на вирі свічок, і нинішнього дня сповнив прохання праведного Симеона». А наступна молитва звучить таким чином: «Всемогутній, предвічний Боже, Ти нинішнього дня у святій Твоїй Церкві Єдинородного Сина твого поклав на рамена праведного Симеона, і ми Твою щедрість призиваємо: ці свічки, що ми, слуги Твої, приймаємо і носити бажаємо на Велич імені Твого, зволь благословити і освятити світлом небесного благословення…». Адже найважливішим світлом є Небесне світло, яке Господь об’явив нам через Єдинородного Сина, Який понизив себе, вид слуги прийнявши, і дозволив покласти себе на руки праведного Симеона. Тобто Бог перший раз дозволив людині торкнутись до себе. І остання молитва звучить так: «Господи, Ісусе Христе, світло істини, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить у цей світ. Пошли своє благословення на свічки оці і освяти їх світлом Твоєї благодаті…» (молитви з Требника. Благословення свічок на Стрітення Господнє).
Згідно з традицією, вірні запалюють свічки ще під час Божественної Літургії, вони горять і під час читання Євангелії, і під час Херувимської пісні. Отож освячення свічок не починається з освяченням води, але ще раніше, під час Літургії. Тому вони мають таку особливу ласку освячення.
Ще хотів би наголосити на тому, що стрітенську свічку в жодному випадку не можна використовувати для ворожбицтва чи зливання на віск. Адже використання святих речах у таких нечистих справах називається оскверненням.
Розмовляла Віра БІЛА
