Тропар, гл. 1: Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

Кондак, гл. 4: Явився єси днесь вселенній* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що зі зрозумінням оспівуємо Тебе:* Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне.

Коли Ісусові Христові виповнилося 30 років, розпочав Він своє божественне післанництво з того, що прийняв з рук св. Йоана Хрестителя хрещення в ріці Йордані. Святий євангелист Матей оповідає нам таке: “Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що Його я вподобав»” (Мт. 3 13-17).

Свято Богоявлення – одне з найбільших християнських празників. Спаситель світу, безгрішний, приймає хрещення, як звичайний грішник. Бог дається охрестити себе власному сотворінню. Пресвята Тройця являється людям: Дух Святий сходить у вигляді голуба, чути голос Отця небесного, велике діло відкуплення людського роду освячується.

Коли ми в Ім’я Пресвятої Тройці прийняли таїнство хрещення, то Бог Отець і до нас у тій хвилі сказав: “Це син мій, або донька моя”, – відкуплена кров’ю Сина мого, освячена ласкою Духа Святого, сотворена мною для вічного блаженства.

Чи вкриває нас і сьогодні свята Божа ласка? Чи ще залишаємося ми дітьми Бога? Чи невинним серцем прославляємо святе Богоявлення, чи, може, ми осквернені гріхом? Застановімося, ким ліпше нам бути: синами Пресвятої Тройці і спасіння чи дітьми прокляття і рабами пекла? Якщо ж ми втратили одежу невинности, то є ще купіль жалю, є сльози покаяння. Є надія на Боже милосердя. Не забуваймо про це і не забуваймо про свої душі. Бо ж душу одну лиш маємо.

Сьогоднішній празник давніше звався днем “просвіщення”, бо в день цей було хрещено оглашенних, а вони, як і всі, у св. хрещенні отримували ласку “просвіщающу” (просвітлення). Ісус Христос, згідно з переданням, після свого хрещення сам охрестив Пречисту Діву, святого Йоана Хрестителя, а потім апостолів. Хрещення Спасителя відбулося в п’ятницю. Місце, де Христос прийняв хрещення, лежить між Сартаною та Єрихоном. Це саме те місце, де Ісус Навин, багато століть тому, перейшов з народом ізраїльським сухою ногою через Йордан, а сталося це завдяки скинії завіту, котру священики тримали, стоячи в ріці так довго, поки весь народ не перейшов на другий берег. Хвилі Йордану в часі хрещення затрималися і не плили.

Сьогодні в цей день відбувається торжественне водосвяття на річках, а вірні набирають свяченої води і зберігають її в домівках, віруючи, що вода та ніколи не зіпсується. Цей звичай сягає сивої давнини, ще святий Йоан Золотоустий пише: “Христос хрестився і освятив єство вод, і тому в празник хрещення всі, зачерпнувши опівночі води, приносять її додому і зберігають протягом цілого року. І вода та не псується, а часом рік, два і більше літ залишається придатною і нічим не поступається свіжо зачерпнутій воді”. У перших віках християни, як і ми сьогодні, в день Богоявлення Господнього спішили до церкви, відклавши всякі буденні справи. Ось що говорив святий Григорій Богослов у своїй проповіді на день Богоявлення: “Нині я пізнаю своє стадо, нині бачу церкву в гідній для неї красі, бо ви, полишивши буденні заняття, зійшлися на богослуження так велелюдно, що стало тісно, навіть престол облягли, а тим, що не знайшлося місця в церкві, зайняли всі входи, подібно бджолам, де одні у вулику трудяться, а інші біля вулика дзижчать”.

Хай буде слава, честь і поклоніння Пресвятій Тройці, а нам життя вічне – амінь. По Йордані священик ходить “з кропилом”. Це також дуже старий звичай і дай Боже, щоб зберігався якнайдовше. Ми ж дбаймо, щоб у цей день наша хата була чиста й охайна, щоб діти наші добре знали, в пам’ять про яку подію священик окроплює всіх свяченою водою. І нам, батькам, приємно буде, якщо в цю хвилю діточки наші заспівають ангельськими голосочками: «Явився Єсси днесь вселенній і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас. Пізнавши Тебе, співаємо: Ти прийшов і появився – Світло недоступне.»

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013, ДИВЕН СВІТ